ув'язка

УВ'Я́ЗКА¹, и, ж., діал.

Зав'язка.

Раз-два, випоров зо стріхи кілька китиць, зубами кусаючи ув'язки, і тим отвором протисся надвір (І. Франко).

УВ'Я́ЗКА², и, ж., розм.

Те саме, що ув'я́зування².

Інтеграція – взаємна ув'язка та узгоджена взаємодія всіх елементів єдиної океанологічної інформаційної системи України (з наук. літ.);

Ще й нині складові ланки агропромислової науки .. слабо стиковані, працюють за самостійними програмами, без взаємної ув'язки досліджень і очікуваних результатів (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ув'язка — ув'я́зка іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. ув'язка — -и, ж., діал. Зав'язка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ув'язка — Ув'язка, -ки ж. Завязка къ мѣшку. Вх. Зн. 72. Словник української мови Грінченка