1. Словник української мови у 20 томах

ув'язливий

УВ'Я́ЗЛИВИЙ, а, е, розм.

Який в'язне до кого-небудь, докучає комусь.

Галя одганяла від себе, як ув'язливу муху, злу думку (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ув'язливий — ув'я́зливий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. ув'язливий — див. докучливий; нав'язливий Словник синонімів Вусика
  3. ув'язливий — -а, -є, розм. Який в'язне до кого-небудь, докучає комусь. Великий тлумачний словник сучасної мови