ув'язливий
ув'я́зливий
-а, -є, розм.
Який в'язне до кого-небудь, докучає комусь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ув'язливий — ув'я́зливий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- ув'язливий — див. докучливий; нав'язливий Словник синонімів Вусика
- ув'язливий — УВ'Я́ЗЛИВИЙ, а, е, розм. Який в'язне до кого-небудь, докучає комусь. Галя одганяла від себе, як ув'язливу муху, злу думку (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах