ув'язнений

УВ'Я́ЗНЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ув'язни́ти.

Ізяслав увійшов у Київ, Ігор потрапив до нього в полон і був ув'язнений у Видубецький монастир, а Святослав встиг втекти (з наук. літ.);

// у знач. прикм.

Кілька гайдамаків вивели з сарая ув'язнених Олянку й діда, повели на допит (А. Головко);

Перед ним був той непримиренний знаменитий учений, відомий Максим Грек, що близько тридцяти років сидів ув'язненим і з них двадцять два роки був у ланцюгах (О. Іваненко);

// у знач. ім. ув'я́знений, ного, ч.; ув'я́знена, ної, ж. В'язень.

– Ми невинні люди, – благальним голосом закликали ув'язнені, – ми йшли супокійно дорогою, коли вони зловили нас (І. Франко);

По дорозі він лише торкнув до зачинених дверей ув'язненої і злегка поторохкав по них зігнутим пальцем (Олесь Досвітній).