ув'язнення

УВ'Я́ЗНЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. ув'язни́ти.

Сюди [у Київ] тікали з-під батьківської влади, з-під кріпацтва і від важкої праці, від ув'язнення і боргів або просто шукаючи заробітків (З. Тулуб);

Махідевран відірвано від її сина, відвезено .. в старий літній сераль, у самотнє ув'язнення, у вічне заслання (П. Загребельний).

2. Покарання через позбавлення волі; перебування під арештом.

Через два тижні суд засудив Сергія Петровича Боровика за умисне тілесне пошкодження до двох років ув'язнення (В. Собко);

За читання прогресивної літератури юнака [Б. Грінченка] було виключено з гімназії, він зазнав переслідувань, ув'язнення (з наук. літ.);

Камера попереднього ув'язнення була найчистішим у радіаційному відношенні місцем (Ю. Щербак).

△ (1) Попере́днє ув'я́знення – позбавлення волі особи, яка перебуває під слідством.

Перебування в камері попереднього ув'язнення.