уганяти
УГАНЯ́ТИ¹ див. вганя́ти¹.
УГАНЯ́ТИ² (ВГАНЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок. і рідко УГНА́ТИ (ВГНА́ТИ), ужену́, ужене́ш, док., розм.
1. за ким – чим. Бігти, гнатися.
Аж до нього козак промовляє: “Старий татарине бородатий, Чого ти за мною уганяєш?” (з думи);
* Образно. Давно колись, кажуть, на острів той дикий прибув чоловік з невідомих країв. Десь доля лихая вганяла за ним по всім світі, що він не знайшов ніде інде притулку (Дніпрова Чайка);
// за чим, перен. Прагнути, домагатися чого-небудь.
[Золотницький:] Не будь нерозумний і не вганяй за дурницями. Цяцьками бавишся та бармами позлотистими! (Б. Грінченко);
– Інший іще скаже, що такий чоловік, як твій панотець, уганяє за славою! Химера! Слави треба мирові, а не тому, хто славен (П. Куліш).
2. за ким. Бігати, упадаючи, залицяючись.
[Мати:] Не випадає за парубком так дівці уганяти (Леся Українка);
– За той час бавтеся добре та й не вганяйте дуже за дівчатами, – сказала й погрозила йому пальцем (Л. Мартович).
3. Підніматися вгору.
Сумно чорніє город між зеленими вербами .. Тільки що соняшники некохані, непрохані ростуть собі, уганяють одно перед другим вище та вище... (Марко Вовчок);
Орел високо вгору вганяє (Сл. Б. Грінченка).
◇ (1) Уганя́ти ко́ло робо́ти – працювати енергійно, завзято, із запалом.
Він почав уганяти і кидатися коло роботи, мов коло своєї, не зважаючи, що інші робітники косо та завісно [заздрісно] гляділи на нього, а може, дехто і вважав його .. підлизником (І. Франко).
УГАНЯ́ТИ³ (ВГАНЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок. і рідко УГНА́ТИ (ВГНА́ТИ), ужену́, ужене́ш, док., розм.
1. Те саме, що заганя́ти².
[Харитина:] А, бодай він тобі луснув! Вже й підошов не чую: так угнали (І. Карпенко-Карий).
2. Те саме, що викрада́ти.
Значення в інших словниках
- уганяти — уганя́ти 1 дієслово недоконаного виду примушувати зайти уганя́ти 2 дієслово недоконаного виду гнатися уганя́ти 3 дієслово недоконаного виду виснажити Орфографічний словник української мови
- уганяти — див. залицятися Словник синонімів Вусика
- уганяти — I див. вганяти I. II (вганяти), -яю, -яєш, недок. і рідко угнати (вгнати), ужену, уженеш, док., розм. 1》 за ким – чим.Бігти, гнатися. || за чим, перен. Прагнути, домагатися чого-небудь. 2》 за ким. Бігати, упадаючи, залицяючись. 3》 Підніматися вгору. Великий тлумачний словник сучасної мови
- уганяти — уганя́ти ко́ло робо́ти. Працювати енергійно, завзято, із запалом. Він почав уганяти і кидатися коло роботи, мов коло своєї, не зважаючи, що інші робітники косо та завісно (заздрісно) гляділи на нього, а може, дехто і вважав його .. підлизником (І. Фразеологічний словник української мови
- уганяти — ДОБИВА́ТИСЯ чого (вживати рішучих заходів для досягнення якоїсь мети, яких-небудь результатів), ДОПЕВНЯ́ТИСЯ (ДОПЕ́ВНЮВАТИСЯ) розм., ПОШУ́КУВАТИ діал., ПОЗИ́СКУВАТИ що, діал.; ДОМАГА́ТИСЯ, НАСТУПА́ТИ на кого, ДОСТУ́КУВАТИСЯ розм., ДОПРАВЛЯ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- уганяти — УГАНЯ́ТИ¹ див. вганя́ти¹. УГАНЯ́ТИ² (ВГАНЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок. і рідко УГНА́ТИ (ВГНА́ТИ), ужену́, ужене́ш, док., розм. 1. за ким — чим. Бігти, гнатися. Аж до нього козак промовляє: «Старий татарине бородатий, Чого ти за мною уганяєш?» (Думи.. Словник української мови в 11 томах
- уганяти — Уганяти, -няю, -єш сов. в. угнати, ужену, -неш, гл. 1) Гнаться, погнаться. А третій брат, менший, піша, пішаниця, за кінними, братами уганяє. АД. І. 107. Ти за дорогими напитками, бенкетами уганяєш. АД. IІ. 104. Словник української мови Грінченка