1. Фразеологічний словник української мови

уганяти

уганя́ти ко́ло робо́ти. Працювати енергійно, завзято, із запалом. Він почав уганяти і кидатися коло роботи, мов коло своєї, не зважаючи, що інші робітники косо та завісно (заздрісно) гляділи на нього, а може, дехто і вважав його .. підлизником (І. Франко).

уганя́ти / угна́ти в сльо́зи. Примушувати когось болісно переживати щось, важко страждати. — Ні, треба їх (панів-ляхів) угнати в такі сльози, щоб і приказки не підібрав до них, хіба тоді покаються (П. Панч).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уганяти — уганя́ти 1 дієслово недоконаного виду примушувати зайти уганя́ти 2 дієслово недоконаного виду гнатися уганя́ти 3 дієслово недоконаного виду виснажити Орфографічний словник української мови
  2. уганяти — див. залицятися Словник синонімів Вусика
  3. уганяти — УГАНЯ́ТИ¹ див. вганя́ти¹. УГАНЯ́ТИ² (ВГАНЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок. і рідко УГНА́ТИ (ВГНА́ТИ), ужену́, ужене́ш, док., розм. 1. за ким – чим. Бігти, гнатися. Аж до нього козак промовляє: “Старий татарине бородатий, Чого ти за мною уганяєш?... Словник української мови у 20 томах
  4. уганяти — I див. вганяти I. II (вганяти), -яю, -яєш, недок. і рідко угнати (вгнати), ужену, уженеш, док., розм. 1》 за ким – чим.Бігти, гнатися. || за чим, перен. Прагнути, домагатися чого-небудь. 2》 за ким. Бігати, упадаючи, залицяючись. 3》 Підніматися вгору. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. уганяти — ДОБИВА́ТИСЯ чого (вживати рішучих заходів для досягнення якоїсь мети, яких-небудь результатів), ДОПЕВНЯ́ТИСЯ (ДОПЕ́ВНЮВАТИСЯ) розм., ПОШУ́КУВАТИ діал., ПОЗИ́СКУВАТИ що, діал.; ДОМАГА́ТИСЯ, НАСТУПА́ТИ на кого, ДОСТУ́КУВАТИСЯ розм., ДОПРАВЛЯ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. уганяти — УГАНЯ́ТИ¹ див. вганя́ти¹. УГАНЯ́ТИ² (ВГАНЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок. і рідко УГНА́ТИ (ВГНА́ТИ), ужену́, ужене́ш, док., розм. 1. за ким — чим. Бігти, гнатися. Аж до нього козак промовляє: «Старий татарине бородатий, Чого ти за мною уганяєш?» (Думи.. Словник української мови в 11 томах
  7. уганяти — Уганяти, -няю, -єш сов. в. угнати, ужену, -неш, гл. 1) Гнаться, погнаться. А третій брат, менший, піша, пішаниця, за кінними, братами уганяє. АД. І. 107. Ти за дорогими напитками, бенкетами уганяєш. АД. IІ. 104. Словник української мови Грінченка