угинати

УГИНА́ТИ¹ (ВГИНА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УГНУ́ТИ (ВГНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., що.

Нагинати, нахиляти що-небудь донизу, до землі.

– Чом ти, чом ти, воротарю, Зняв намисто дорогеє, Що мою вгинало шию? (І. Франко);

Синіють сливи, червонобокі повні персики вгинають гілля... (О. Гончар).

УГИНА́ТИ² див. вгина́ти¹.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. угинати — угина́ти 1 дієслово недоконаного виду нахиляти угина́ти 2 дієслово недоконаного виду прогинати всередину Орфографічний словник української мови
  2. угинати — I (вгинати), -аю, -аєш, недок., угнути (вгнути), -ну, -неш, док., перех. Нагинати, нахиляти що-небудь донизу, до землі. II див. вгинати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. угинати — НАГИНА́ТИ (змушувати опускатися донизу верхню частину дерева, трави, гілки тощо), ГНУ́ТИ, ЗГИНА́ТИ, ВГИНА́ТИ (УГИНА́ТИ), НАХИЛЯ́ТИ, ХИЛИ́ТИ, ПОХИЛЯ́ТИ, СХИЛЯ́ТИ, КЛОНИ́ТИ поет.; ПРИГИНА́ТИ, ПРИХИЛЯ́ТИ (до кого-, чого-небудь — до землі і т. ін. Словник синонімів української мови
  4. угинати — УГИНА́ТИ¹ (ВГИНА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УГНУ́ТИ (ВГНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., перех. Нагинати, нахиляти що-небудь донизу, до землі. — Чом ти, чом ти, воротарю, Зняв намисто дорогеє, Що мою вгинало шию? (Фр. Словник української мови в 11 томах