угледіти

УГЛЕ́ДІТИ (ВГЛЕ́ДІТИ) і рідше УГЛЯ́ДІТИ (ВГЛЯ́ДІТИ), джу, диш, док., кого, що, розм.

1. Сприйняти зором; побачити, помітити.

Дівчата вгляділи на леваді кущ калини (І. Нечуй-Левицький);

Він угледів, як з комишів виплив човен і попрямував вздовж берега (О. Десняк);

Прохор нічого не міг угледіти, крім дощу, який періщив по вікнах (А. Шиян);

Гострим поглядом вона перша вгледіла, що в долині польовою дорогою йшло кілька хлопців (М. Стельмах);

Несподівано хлопчик углядів за десяток кроків від себе зайця (О. Донченко);

// Роздивитися кого-, що-небудь.

Здалось йому, ніби він Мар'янку своїми очима до себе тягне, ніби тільки тепер добре її вгледів (П. Куліш);

Тільки вірлине козацьке око могло тую могилу вгледіти (Б. Лепкий);

// Пізнати, примітити кого-, що-небудь.

Я, вгледівши Ваш почерк та намацавши фотографію, не в силі була згодитись чекати два тижні до маминого приїзду (Леся Українка);

// Стати свідком чогось бажаного, давно очікуваного.

Я ізнов тебе [Україно] вгледжу в народів привольному колі, Де завжди набиралась могуття і слави й снаги (А. Малишко);

// Уявити кого-, що-небудь.

І ось раптом Воронцов своєю спокійною дебелою рукою немовби підняв трохи той запаморочливий серпанок, і Хома на мить угледів за ним, у далекій глибині післявоєнності, охоплений тривогами світ (О. Гончар).

2. Спостерігаючи кого-, що-небудь, зрозуміти, усвідомити щось, прийти до певного висновку.

Бистре око її не помилилося, вгляділо зразу, що Катрі треба (Панас Мирний);

[Сербин:] Повеселій же, повеселій – не будь такою зрушеною, а то по одному виду можна угледіти, що маєш щось на душі... (С. Васильченко);

Упаде розідрана маска, І сполохана вгледиш ти, Скільки в тиші таїлося ласки, Скільки в грубості – теплоти (В. Симоненко);

// Виявити, убачити щось у кому-, чому-небудь.

Цензор цілком резонно виправдовувався тим, що, мовляв, усі ці “чудеса в решеті” написані так, що в них дуже трудно углядіти випади проти влади (Ф. Бурлака);

В саду Мічуріна він [Берд] угледів великий бізнес і вже навіть прикинув у думках усі можливості цього сміливого починання для фермерів Північних Штатів і Канади (О. Довженко);

Хто в час пожежі край свій кине І, як боюн [боягуз], в чужий втече, Того весь вік огонь пече І проклін рідної країни. Не знайде той ніде притулку, Не стріне усміху ніде, Не вглядить в друзях порятунку, Коли знесилений впаде (О. Олесь);

Критика давно угледіла прикмети загального, масового “походу” літературних сил за поглиблення правди життя (з наук. літ.);

// із запереч. част. не. Пропустити повз увагу.

Воркувала Горлиця у садку, .. Жалкувала сизокрила, що вона Не вчулася, як минула і весна, Не вгляділа, як одцвівся і садок (Л. Глібов);

– Тут з матір'ю щось подіялось – упали додолу. Я коло їх возилася та й не вгляділа, де діли бідного Йосипа (Панас Мирний).

3. за ким – чим. Доглянути за ким-, чим-небудь, потурбуватися про когось, щось.

Олена сплеснула руками, очі зайнялися тривогою: – Може б, ти відмовився, доки не пізно? В тебе одна пара очей. За всім не вгледиш (Григорій Тютюнник).

4. Уберегти кого-, що-небудь.

Як не гледів [глядів], а не вгледів груш у садку, – хтось обтрусив (Сл. Б. Грінченка).