угледіти

док., побачити, помітити, назирити, уздріти, зуздріти <�оком>; (знайомого) пізнати, розгледіти; (натяк) добачити, убачити; (з ч. не) незчутися, не постерегти, проґавити; (за чим) догледіти.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

угледіти — угле́діти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
угледіти — УГЛЕ́ДІТИ (ВГЛЕ́ДІТИ) і рідше УГЛЯ́ДІТИ (ВГЛЯ́ДІТИ), джу, диш, док., кого, що, розм. 1. Сприйняти зором; побачити, помітити. Дівчата вгляділи на леваді кущ калини (І. Нечуй-Левицький); Він угледів, як з комишів виплив човен і попрямував вздовж берега (О. Словник української мови у 20 томах
угледіти — (вгледіти) і рідше углядіти (вглядіти), -джу, -диш, док., перех., розм. 1》 Сприйняти зором; побачити, помітити. || Роздивитися кого-, що-небудь. || Пізнати, примітити кого-, що-небудь. || Стати свідком чогось бажаного, давно очікуваного. Великий тлумачний словник сучасної мови
угледіти — ДОГЛЯДА́ТИ за ким-чим, кого, що (забезпечувати нормальний стан, порядок тощо), СТЕ́ЖИТИ за ким-чим, СЛІДКУВА́ТИ за ким-чим, ПИЛЬНУВА́ТИ, ДОПИЛЬНО́ВУВАТИ рідше, НАГЛЯДА́ТИ за ким-чим, ДИВИ́ТИСЯ за ким-чим, ГЛЯДІ́ТИ, ПАНТРУВА́ТИ розм., НАЗИРА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
угледіти — Угле́[я́]діти, угле́[я́]джу, -диш; угле́[я́]дь, угле́[я́]дьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
угледіти — УГЛЕ́ДІТИ (ВГЛЕ́ДІТИ) і рідше УГЛЯ́ДІТИ (ВГЛЯ́ДІТИ), джу, диш, док., перех., розм. 1. Сприйняти зором; побачити, помітити. Дівчата вгляділи на леваді кущ калини (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
угледіти — Угледіти, -джу, -диш гл. 1) Увидѣть, замѣтить, усмотрѣть. Рудч. Ск. І. 60. Стара сиділа на присьбі і здалека вгледіла сина. Стор. МПр. 56. Як угледять, то христяться. Шевч. 24. 2) Досмотрѣть, уберечь. Як не гледів, а не вгледів груш у садку, — хтось обтрусив уночі. Словник української мови Грінченка