уговтуватися

УГО́ВТУВАТИСЯ (ВГО́ВТУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., УГО́ВТАТИСЯ (ВГО́ВТАТИСЯ), аюся, аєшся, док., розм.

Те саме, що угамува́тися 1, 4.

[Конон (хапа її [Женю] за руки):] Не скаженій! Уговтаєшся, ще й спасибі скажеш, що провчив! (М. Кропивницький);

Григорій Химочка зачекав, доки натовп трохи уговтається й стихне (Г. Епік);

[Хвекла Гавриловна:] Пора б вже вам і вговтатись! Дітки вже підростають, старшенькому синові сімнадцятий годок, а вам і досі зальоти на думці... (М. Кропивницький);

Маламужиха, така ж, певно, як і Ганна, колись цокотуха була, та за дітьми і чоловіком-п'яницею уговталася трохи (О. Іваненко).