угода

УГО́ДА (ВГО́ДА), и, ж.

1. Взаємна домовленість про що-небудь.

– Годі співати, співак. – А от не покину, – розсердився Терентій. – Що за кара господня. Не ходи, не грюкай, не дихай, не співай, не випивай! Не було такої угоди (О. Довженко);

Марії він ні в чому не перечив, по добрій вгоді вони розділилися господарством (С. Чорнобривець);

Як не кричи, як браму не виламуй, – угода є, то впустять (Л. Костенко);

Обіг цінних паперів – укладення та виконання угод щодо цінних паперів, які не пов'язані з їх випуском (з навч. літ.).

2. Договір, за яким встановлюються взаємні зобов'язання щодо чого-небудь.

[Хмельницький:] Хан і мурзи гомоніли довго. І змушені були скласти угоду з нами (О. Корнійчук);

Навесні 1686 року мир таки було укладено. В історії угода дістала назву “Вічного миру” (з наук.-попул. літ.);

А він, тоді ще писар войськовий, підписував ту прокляту угоду (Л. Костенко);

// Згода між ким-небудь на основі якоїсь вигоди.

Петрушевичу легше було приймати з рук Денікіна галицьке губернаторство у складі “єдиної, неділимої”, ніж пристати на угоду з Пілсудським (М. Стельмах);

Інший шлях – підписання угод та протоколів між державними структурами та окремими формуваннями для досягнення спільної мети (із журн.).

3. заст. Згода.

Пильно батько їй у вічі поглянув. – А що се хвалиш, – змовив, – неначе б зятя? – Як воля божа та твоя вгода, мій голубе! – одкаже йому тихо [мати] (Марко Вовчок);

// Догода.

– Говори! Хіба я тобі віри пійму, що ти з своєї охоти усе на вгоду їй робиш? (Марко Вовчок);

Зять мусив змовчувать: робив усяку угоду Джері, бо він був у приймах і постерігав, що Джеря п'є з горя (І. Нечуй-Левицький).

(1) Джентльме́нська уго́да:

а) неформальна міжнародна домовленість, гарантією виконання якої є, як правило, особиста репутація представників держав, що її укладають.

Два президенти зустрінуться пізніше цього місяця, щоб оголосити про джентльменську угоду щодо передислокації систем протиракетної оборони (з газ.);

б) усна домовленість.

– Дурниці, прошу, – зовсім просто заговорив Рашевич. – До ранку ще встигнемо заснути. Потім, давайте укладемо джентльменську угоду! (Іван Ле);

Це має бути чесна джентльменська угода – коли Дорн не виконає своєї обіцянки, Крайнєв може відразу ж все покинути (В. Собко);

Пристав́ати / приста́ти на мир (уго́ду і т. ін.) див. пристава́ти;

(2) Трудова́ уго́да – договір між підприємством і нештатним працівником про виконання якої-небудь роботи.△ Алеато́рна опера́ція (уго́да) <�Алеато́рний до́гові́р> див. опера́ція;

(3) Ба́ртерна уго́да – товарообмінна операція, що передбачає передавання права власності на товар без оплати готівкою.

Кожна із сторін бартерної угоди є продавцем того товару, який вона передає в обмін, і покупцем товару, який отримує взамін (з мови документів);

Верба́льний контра́кт <�Верба́льна уго́да> див. контра́кт;

(4) Пророгаці́йна уго́да – угода, яка визначає підсудність спорів з приводу зовнішньоторговельних справ;

(5) Регіона́льна уго́да – міжнародний договір з яких-небудь питань, укладений між державами, що розташовані в одному географічному районі;

(6) Умо́вна уго́да – угода, що містить певну умову або застереження;

(7) ф'ю́черсні уго́ди – угоди про купівлю-продаж товарів та ін. у визначений наперед термін за ціною, яка діє на час укладання угоди.

◇ (8) Уго́да з со́вістю – вчинок, який суперечить власним переконанням.

– Ех, тату, тату, – з жалем зітхнув Олексій, – вчините погане, а я повинен йти на угоду з совістю (В. Логвиненко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. угода — уго́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. угода — Домовлення, домовленість, умова, пакт, трактат, договір, (тимчасова) модус вівенді; (з Ватиканом) конкордат; (з працедавцем) контракт; (ґешефт) торг, діло, операція, інтерес, шахер-махер. Словник синонімів Караванського
  3. угода — I акт, вимовки (умовна плата за наречену, данина її сім'ї), декларація, договір і договір, домова, домовини (обрядовий договір батьків перед весіллям дітей), домовленість, домовлянка, заручини, заява, змова, змовини, конвенція, контракт, концесія... Словник синонімів Вусика
  4. угода — (англ. аgreement) дія, спрямована на встановлення, зміну або припинення правових відносин юридичних чи фізичних осіб, зокрема, з господарських питань. Економічний словник
  5. угода — (вгода), -и, ж. 1》 Взаємна домовленість про що-небудь. 2》 Договір, за яким встановлюються взаємні зобов'язання щодо чого-небудь. || Згода між ким-небудь на основі якоїсь вигоди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. угода — ДО́ГОВІ́Р (взаємне зобов'язання, письмове або усне, про права та обов'язки між певними сторонами), УГО́ДА, УКЛА́Д заст., РЯД заст.; КОНТРА́КТ (письмовий); ПАКТ, ТРАКТА́Т заст. Словник синонімів української мови
  7. угода — Уго́да, -ди; уго́ди, уго́д Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. угода — УГО́ДА (ВГО́ДА), и, ж. 1. Взаємна домовленість про що-небудь. — Годі співати, співак. — А от не покину, — розсердився Терентій. — Що за кара господня. Не ходи, не грюкай, не дихай, не співай, не випивай! Не було такої угоди (Довж. Словник української мови в 11 томах
  9. угода — рос. соглашение правовий акт, що є підставою для виникнення або припинення правовідносин. Залежно від кількості осіб, суб'єктів угоди — вони можуть бути одно-, дво- або багатосторонніми. Найпоширенішими є двосторонні... Eкономічна енциклопедія
  10. угода — Уго́да, -ди ж. 1) Соглашеніе. 2) Угода; угожденіе. на вго́ду. Въ угоду. Придивлялась, наче б то зроду того не бачила — йому на вгоду. МВ. 11 26. Словник української мови Грінченка