угода

ДО́ГОВІ́Р (взаємне зобов'язання, письмове або усне, про права та обов'язки між певними сторонами), УГО́ДА, УКЛА́Д заст., РЯД заст.; КОНТРА́КТ (письмовий); ПАКТ, ТРАКТА́Т заст. (міжнародне зобов'язання, звичайно великого політичного значення); КОНВЕ́НЦІЯ (міжнародне зобов'язання з якогось часткового питання). Артілі підписали між собою договір (Остап Вишня); Прем'єр попросив у парламентарів повноважень для підписання угоди (з газети); Юноні розказала (Ірися), Енея як Латинь приймала, який між ними єсть уклад (І. Котляревський); Княгиня Ольга встала з крісла.. Та хіба ж можна рвати ряд з хазарами, укладений ще Ігорем (С. Скляренко); Дзвонковська подала Франкові теку з контрактом. — Прошу вас.. Я вже підписала!.. (П. Колесник); Пакт про ненапад; — Коли ти, світліший хан, сам або кого з військом своїм пошлеш походом на царство Московське, то таким способом порушиш свій трактат з гетьманом та військом запорозьким (Н. Рибак); Є, виявляється, міжнародна інспекція по нагляду за дотриманням якоїсь там рибальської конвенції (О. Гончар). — Пор. домо́вленість.

ДОМО́ВЛЕНІСТЬ, УМО́ВА, ЗМО́ВА рідше, УГО́ДА (ВГО́ДА), ЗЛА́ГОДА, УСТАНО́ВА розм., НАМО́ВА розм., ЗМО́ВКА розм. рідше, ВИМО́ВА діал. По всіх питаннях було досягнуто домовленості (А. Головко); (Кость:) Зробім таку умову: через сім років з'їхаться нам усім до свого села (С. Васильченко); — Хоче садівник з тобою змову мати, то як собі хоче! (І. Франко); — Що за кара Господня. Не ходи, не грюкай, не дихай, не співай, не випивай! Не було такої угоди (О. Довженко); Марії він ні в чому не перечив, по добрій вгоді вони розділилися господарством (С. Чорнобривець); — Маєте з війтом добру злагоду чинити (Г. Хоткевич); — У нас така установа: все, що добув, на рівні часті паювати (Панас Мирний); Без слів, без намови, очі їх стрілись.. і уста простяглися до уст (М. Коцюбинський); У нас була змовка наперід, то й пішли вдвох красти (Словник Б. Грінченка); П'є пляшку пива без склянки, а як одним душком не вип'є, то поставить літру горілки. Хто має поставити, якби Краньцовський випив, на це не було вимови (Лесь Мартович). — Пор. до́гові́р, домо́витися.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. угода — уго́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. угода — Домовлення, домовленість, умова, пакт, трактат, договір, (тимчасова) модус вівенді; (з Ватиканом) конкордат; (з працедавцем) контракт; (ґешефт) торг, діло, операція, інтерес, шахер-махер. Словник синонімів Караванського
  3. угода — I акт, вимовки (умовна плата за наречену, данина її сім'ї), декларація, договір і договір, домова, домовини (обрядовий договір батьків перед весіллям дітей), домовленість, домовлянка, заручини, заява, змова, змовини, конвенція, контракт, концесія... Словник синонімів Вусика
  4. угода — УГО́ДА (ВГО́ДА), и, ж. 1. Взаємна домовленість про що-небудь. – Годі співати, співак. – А от не покину, – розсердився Терентій. – Що за кара господня. Не ходи, не грюкай, не дихай, не співай, не випивай! Не було такої угоди (О. Словник української мови у 20 томах
  5. угода — (англ. аgreement) дія, спрямована на встановлення, зміну або припинення правових відносин юридичних чи фізичних осіб, зокрема, з господарських питань. Економічний словник
  6. угода — (вгода), -и, ж. 1》 Взаємна домовленість про що-небудь. 2》 Договір, за яким встановлюються взаємні зобов'язання щодо чого-небудь. || Згода між ким-небудь на основі якоїсь вигоди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. угода — Уго́да, -ди; уго́ди, уго́д Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. угода — УГО́ДА (ВГО́ДА), и, ж. 1. Взаємна домовленість про що-небудь. — Годі співати, співак. — А от не покину, — розсердився Терентій. — Що за кара господня. Не ходи, не грюкай, не дихай, не співай, не випивай! Не було такої угоди (Довж. Словник української мови в 11 томах
  9. угода — рос. соглашение правовий акт, що є підставою для виникнення або припинення правовідносин. Залежно від кількості осіб, суб'єктів угоди — вони можуть бути одно-, дво- або багатосторонніми. Найпоширенішими є двосторонні... Eкономічна енциклопедія
  10. угода — Уго́да, -ди ж. 1) Соглашеніе. 2) Угода; угожденіе. на вго́ду. Въ угоду. Придивлялась, наче б то зроду того не бачила — йому на вгоду. МВ. 11 26. Словник української мови Грінченка