угода
уго́да
(вгода), -и, ж.
1》 Взаємна домовленість про що-небудь.
2》 Договір, за яким встановлюються взаємні зобов'язання щодо чого-небудь.
|| Згода між ким-небудь на основі якоїсь вигоди.
Агентська угода — вид угоди з фізичною або юридичною особою про виконання від її імені певного роду обов'язків.
Алеаторна угода — випадкова біржова угода, парі.
Бартерна угода — безгрошова, але оцінена та збалансована за вартістю товарообмінна операція.
Біржова угода — одночасне прийняття учасниками біржового ринку прав та зобов'язань з придбання та продажу певної кількості біржового товару в лотах.
Джентльменська угода — умовна назва угоди, укладеної в усній формі.
Кабальна угода — надзвичайно невигідна угода, укладена примусово, внаслідок збігу обставин, обманним шляхом.
Кредитна угода — угода, яка визначає обсяг, форми та умови надання кредиту та сплати боргу.
Ліцензійна угода — угода про передачу прав на використання ліцензій ноу-хау, товарних знаків.
Мирова угода — угода між сторонами про припинення суперечки, що виникла між ними, шляхом взаємних поступок.
Міжнародна товарна угода — міжнародна угода з регулювання світових ринків окремих сировинних товарів.
Патентно-ліцензійна угода — частина науково-технічного співробітництва, що сприяє усуненню невиправданого дублювання у пошуках і розробках, прискоренню науково-технічного прогресу.
Платіжна угода — міждержавна угода, що встановлює регламент щодо організації взаємних розрахунків і платежів між державами.
Пролонгаційна угода — вид угоди із цінними паперами, за якою покупець чи продавець мають право продовжити термін кінцевих розрахунків.
Рамбурсна угода — угода щодо застосування міжбанківських рамбурсів у розрахунках документарними акредитивами.
Угода репо — угода щодо продажу тих чи інших активів зі зворотним їх викупом.
Укладення угоди (договору, контракту) — завершальна стадія оформлення угоди між сторонами, які домовляються.
3》 заст. Згода.
|| Догода.
Значення в інших словниках
- угода — уго́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- угода — Домовлення, домовленість, умова, пакт, трактат, договір, (тимчасова) модус вівенді; (з Ватиканом) конкордат; (з працедавцем) контракт; (ґешефт) торг, діло, операція, інтерес, шахер-махер. Словник синонімів Караванського
- угода — I акт, вимовки (умовна плата за наречену, данина її сім'ї), декларація, договір і договір, домова, домовини (обрядовий договір батьків перед весіллям дітей), домовленість, домовлянка, заручини, заява, змова, змовини, конвенція, контракт, концесія... Словник синонімів Вусика
- угода — УГО́ДА (ВГО́ДА), и, ж. 1. Взаємна домовленість про що-небудь. – Годі співати, співак. – А от не покину, – розсердився Терентій. – Що за кара господня. Не ходи, не грюкай, не дихай, не співай, не випивай! Не було такої угоди (О. Словник української мови у 20 томах
- угода — (англ. аgreement) дія, спрямована на встановлення, зміну або припинення правових відносин юридичних чи фізичних осіб, зокрема, з господарських питань. Економічний словник
- угода — ДО́ГОВІ́Р (взаємне зобов'язання, письмове або усне, про права та обов'язки між певними сторонами), УГО́ДА, УКЛА́Д заст., РЯД заст.; КОНТРА́КТ (письмовий); ПАКТ, ТРАКТА́Т заст. Словник синонімів української мови
- угода — Уго́да, -ди; уго́ди, уго́д Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- угода — УГО́ДА (ВГО́ДА), и, ж. 1. Взаємна домовленість про що-небудь. — Годі співати, співак. — А от не покину, — розсердився Терентій. — Що за кара господня. Не ходи, не грюкай, не дихай, не співай, не випивай! Не було такої угоди (Довж. Словник української мови в 11 томах
- угода — рос. соглашение правовий акт, що є підставою для виникнення або припинення правовідносин. Залежно від кількості осіб, суб'єктів угоди — вони можуть бути одно-, дво- або багатосторонніми. Найпоширенішими є двосторонні... Eкономічна енциклопедія
- угода — Уго́да, -ди ж. 1) Соглашеніе. 2) Угода; угожденіе. на вго́ду. Въ угоду. Придивлялась, наче б то зроду того не бачила — йому на вгоду. МВ. 11 26. Словник української мови Грінченка