угруповання

УГРУПО́ВАННЯ, я, с.

1. Група осіб, об'єднаних на основі спільності поглядів, діяльності, творчих інтересів тощо.

Наприкінці 1918 року київські символісти разом з літераторами, що примикали до них, створили літературне угруповання “Музагет” (з наук. літ.);

Братство домоглося незначних конкретних результатів і незабаром розчинилося в інших українських політичних угрупованнях (з навч. літ.);

// Скупчення збройних сил на певній території.

З'єднавшись, війська обох Українських фронтів наглухо замкнули кільце навколо кишинівського угруповання противника (О. Гончар);

В курінь до Носенка й Катрухи приніс Мирон останні вісті: угруповання Паулюса знищено (Микита Чернявський);

Перший удар припався по кримському угрупованню, яке в 20-х числах листопада розташувалося навколо Сімферополя (з наук. літ.).

2. Сукупність предметів, речовин, явищ і т. ін., подібних своїми властивостями, ознаками тощо.

Широкі діалектні угруповання мови народу, до складу яких входять, як правило, різні говори (діалекти), що об'єднуються спільними фонетичними, граматичними і лексичними рисами, звуться діалектними групами (з наук. літ.).

3. біол. Група рослинних або тваринних організмів, що постійно чи тимчасово співіснують де-небудь.

У Карпатах підбілик альпійський виявляє велику мінливість в плодоношенні. Різниці в кількості плодів у кошику спостерігаються як серед індивідуумів одного угруповання, так і серед індивідуумів різних угруповань (з наук. літ.);

Дисертація присвячена питанням .. вирощування птиці в рівновагових угрупованнях (з наук. літ.).