1. Великий тлумачний словник сучасної мови

угруповання

угрупо́вання

-я, с.

1》 Група осіб, об'єднаних на основі спільності поглядів, діяльності, творчих інтересів тощо.

|| Скупчення збройних сил на певній території.

2》 Сукупність предметів, речовин, явищ і т. ін., подібних своїми властивостями, ознаками тощо.

3》 біол. Група рослинних або тваринних організмів, що постійно чи тимчасово співіснують де-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. угруповання — угрупо́вання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. угруповання — Середовище, (у партії) фракція; (військ) група, скупчення. Словник синонімів Караванського
  3. угруповання — [угрупован':а] -н':а, р. мн. -ан' Орфоепічний словник української мови
  4. угруповання — Згурт, товариство Словник чужослів Павло Штепа
  5. угруповання — УГРУПО́ВАННЯ, я, с. 1. Група осіб, об'єднаних на основі спільності поглядів, діяльності, творчих інтересів тощо. Наприкінці 1918 року київські символісти разом з літераторами, що примикали до них, створили літературне угруповання “Музагет” (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. угруповання — Угрупо́вання (група), -ння; -по́вання, -по́вань і -по́ваннів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. угруповання — УГРУПО́ВАННЯ, я, с. 1. Група осіб, об’єднаних на основі спільності поглядів, діяльності, творчих інтересів тощо. Наприкінці 1918 року київські символісти разом з літераторами, що примикали до них, створили літературне угруповання «Музагет» (Поезія.. Словник української мови в 11 томах