угріватися

УГРІВА́ТИСЯ (ВГРІВА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УГРІ́ТИСЯ (ВГРІ́ТИСЯ), і́юся, і́єшся, док.

1. Зігріватися, розігріватися.

А Маруся дрімала вже, угрівшися під легеньким ліжничком, усміхаючися крізь сон (Г. Хоткевич);

Василько спросоння позіхав. Йому перебили сон, а він же як угрівся на печі в хаті (А. Хижняк);

Від ходьби вона трохи вгрілася (П. Кочура).

2. Робитися гарячим, вкриватися потом від важкої роботи, фізичного напруження.

– Копаю я та й копаю, вже аж угрівся, аж піт з лоба крапає. Коли чую, під заступом розколина (І. Нечуй-Левицький);

[Тиміш:] Копав я сьогодні рівчак на городі та, угрівшись, випив кухоль води холодної, то оце, мабуть, од того і кашель напав (С. Васильченко);

Невеселе обличчя жінки здається заплаканим. Над її похилою головою пробивається відпар – видко, добре угрілася, перекопуючи свою четвертинку (М. Стельмах).

3. тільки док., розм. З силою вдаритися.

А дурень? Крейдою малює, Знай, коники все на печі, Або із жита робить греблю, Або .. Як з неба, вгріється об землю!.. (Укр. поети-романтики..).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

угріватися

Значення в інших словниках