удаваний

УДА́ВАНИЙ (ВДА́ВАНИЙ), а, е.

Умисно роблений, неприродний, напускний (про чиюсь поведінку, манеру триматися тощо).

Вона .. дивиться так поважно і просто в очі кожному, без тої звичайної дівочої соромливості, трошки щирої, а трошки й удаваної (Леся Українка);

Здавалось, приголубив би Волю батько, без сліду зникла б і хлоп'яча зухвалість, і всі пустощі, й удавана брутальність (О. Ільченко);

Йому [Я. Купалі] була чужою найменша поза. В ньому не було й тіні чогось удаваного чи надуманого (Т. Масенко);

// Нещирий, яким маскують справжні почуття, ставлення до кого-небудь і т. ін.

На обличчі пана канцлера відбився удаваний спокій дипломата, готового до всяких несподіванок (Я. Качура);

Антон свою ненависть до Хомахи затамовував удаваною чемністю (С. Чорнобривець);

Досить було Степанові перехопити чийсь погляд, як лихі очі кидалися врозтіч, бралися байдужістю або й удаваним співчуттям (М. Стельмах);

// Штучно викликаний, збуджений, награний (про стан, почуття).

Зникла з Катиного обличчя удавана заклопотаність (В. Козаченко);

Удаваний жах, що відобразив “отець” на своєму обличчі, потім театральний жест руки, якою заслонив очі, додали Нелі відваги (Ірина Вільде);

Мудрість – річ не напоказ. Хто справді мудрий, той не хмурить лоба, Не мружить очі – це лише подоба Глибоких дум, удаваний екстаз (В. Бичко);

// Підроблений під що-небудь справжнє.

[Клієнт:] Якби на мене, я б їх [християн] присудив оддати до театру, – цікавіше, коли на сцені справжня смерть буває, а не удавана (Леся Українка);

Підпільники організували удаване кінознімання, щоб ближче підібратися до табору (Ю. Яновський);

// Розрахований на створення певного враження.

Сьогодні артилерія ще тільки приміряється, б'ючи з удаваною безсистемністю та скупістю, щоб не накликати завчасно підозри противника (О. Гончар);

В центрі міста – удавана безпечність, спокій, а тут, на околиці, наче під час облоги (П. Колесник);

// Який удає з себе кого-небудь, несправжній.

Хто підкаже загарбникові, що цей удаваний поліцай виконує спеціальне доручення, внаслідок чого на певному залізничному перегоні зупиниться в призначений час рух німецьких поїздів? (Ю. Яновський);

// Який не існує в дійсності; вигаданий, уявний.

Василь неквапно виклав історію хвороби – удаваної своєї й Ніколаєва, запитав, чи можливо вилікуватися (Ю. Яновський);

// у знач. ім. уда́ване, ного, с. Реально не існуюче; вигадане, уявне.

Те, що народ шанує в набожних людях, справді гідне любові й шани; але юрбі бракує проникливості, аби відрізнити удаване від дійсного (з наук.-попул. літ.).