уданий
УДА́НИЙ¹ (ВДА́НИЙ), а, е.
1. Дієпр. пас. до уда́ти 3, 4.
[Кембль (Придивляється до фігурки):] Ха-ха-ха-ха! Та й здорово ж уданий! Як вилитий наш батько Годвінсон! (Леся Українка).
2. у знач. прикм., рідко. Нещирий, награний.
– Добрий день вам, панно Маню! – обізвався я з уданим супокоєм і подав їй руку (О. Кобилянська);
На обличчі Віри Павлівни грала усмішка, не знати тільки, чи удана, чи правдива... (Г. Хоткевич).
УДА́НИЙ² (ВДА́НИЙ), а, е, на що, до чого та без дод., заст., рідко.
Здібний.
Він до всього вданий (Сл. Б. Грінченка);
Наш рід не заможний, не кудлатий, як там кажуть, да уданий (Ганна Барвінок);
Уданий на зальоти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- уданий — Уда́ний: — (приступ) — вдаваний наступ [16] Словник з творів Івана Франка
- уданий — уда́ний 1 прикметник нещирий, награний рідко уда́ний 2 прикметник здібний рідко Орфографічний словник української мови
- уданий — I (вданий), -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до удати 3), 4). 2》 у знач. прикм., рідко.Нещирий, награний. II (вданий), -а, -е, на що, до чого та без додатка, заст., рідко. Здібний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- уданий — УДА́ВАНИЙ (ВДА́ВАНИЙ) (про зовнішній вияв почуття, ставлення до когось, чогось тощо — такий, якого не відчувають, не мають і т. ін. Словник синонімів української мови
- уданий — Уда́ний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- уданий — УДА́НИЙ¹ (ВДА́НИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до уда́ти 3, 4. [Кембль (Придивляється до фігурки):] Ха-ха-ха-ха! Та й здорово ж уданий! Як вилитий наш батько Годвінсон! (Л. Укр., III, 1952, 31). 2. у знач. прикм., рідко. Нещирий, награний. Словник української мови в 11 томах