удоволеність
УДОВО́ЛЕНІСТЬ (ВДОВО́ЛЕНІСТЬ), ності, ж.
Абстр. ім. до удово́лений 2.
Не роздягаючись і наспівуючи свою улюблену “чарочку медовую”, що висловлювало повну мою вдоволеність, та обмінявшись з Мартою ще одним натхненним “Христос Воскрес”, я вигідно влігся і дуже швидко заснув святочно-традиційним сном (У. Самчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- удоволеність — удово́леність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- удоволеність — (вдоволеність), -ності, ж. Абстр. ім. до удоволений 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- удоволеність — УДОВО́ЛЕНІСТЬ (ВДОВО́ЛЕНІСТЬ), ності, ж. Абстр. ім. до удово́лений 2. Словник української мови в 11 томах