удоволеність

УДОВО́ЛЕНІСТЬ (ВДОВО́ЛЕНІСТЬ), ності, ж.

Абстр. ім. до удово́лений 2.

Не роздягаючись і наспівуючи свою улюблену “чарочку медовую”, що висловлювало повну мою вдоволеність, та обмінявшись з Мартою ще одним натхненним “Христос Воскрес”, я вигідно влігся і дуже швидко заснув святочно-традиційним сном (У. Самчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. удоволеність — удово́леність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. удоволеність — (вдоволеність), -ності, ж. Абстр. ім. до удоволений 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. удоволеність — УДОВО́ЛЕНІСТЬ (ВДОВО́ЛЕНІСТЬ), ності, ж. Абстр. ім. до удово́лений 2. Словник української мови в 11 томах