удушення
УДУ́ШЕННЯ (ВДУ́ШЕННЯ), я, с.
Дія за знач. удуши́ти і удуши́тися.
Після вдушення непу настає ще складніша пора (В. Земляк);
Лисовський почав вимагати від господаря двісті золотих, погрожуючи покласти на нього ту смерть способом насильницьким – удушенням (Ю. Мушкетик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- удушення — уду́шення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- удушення — (вдушення), -я, с. Дія за знач. удушити і удушитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- удушення — УДУ́ШЕННЯ (ВДУ́ШЕННЯ), я, с. Дія за знач. удуши́ти і удуши́тися. Головна основа теперішньої дипломатії, це і є фінансові операції, які зводяться до пограбування й удушення слабих народностей (Ленін, 31, 1973, 373); Після вдушення непу настає ще складніша пора (Земляк, Лебедина зграя, 1971, 107). Словник української мови в 11 томах