1. Словник української мови в 11 томах

удушення

УДУ́ШЕННЯ (ВДУ́ШЕННЯ), я, с. Дія за знач. удуши́ти і удуши́тися.

Головна основа теперішньої дипломатії, це і є фінансові операції, які зводяться до пограбування й удушення слабих народностей (Ленін, 31, 1973, 373);

Після вдушення непу настає ще складніша пора (Земляк, Лебедина зграя, 1971, 107).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. удушення — уду́шення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. удушення — УДУ́ШЕННЯ (ВДУ́ШЕННЯ), я, с. Дія за знач. удуши́ти і удуши́тися. Після вдушення непу настає ще складніша пора (В. Земляк); Лисовський почав вимагати від господаря двісті золотих, погрожуючи покласти на нього ту смерть способом насильницьким – удушенням (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах
  3. удушення — (вдушення), -я, с. Дія за знач. удушити і удушитися. Великий тлумачний словник сучасної мови