уед
УЕ́Д, у, ч., геогр.
Замкнені річкові долини в пустелях Аравійського півострова і Північної Африки, які іноді заповнюються водою.
Ще двоє виросло зо скель уеду, вузького й глибокого, немов проритого висохлим потоком річища (Н. Королева).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me