уживатися

УЖИВА́ТИСЯ¹ (ВЖИВА́ТИСЯ), а́ється, недок.

1. Мати застосування; використовуватися.

Я хочу видіти, як моє добро уживатиметься (Сл. Б. Грінченка);

Читала я раз .. переклад “Тараса Бульби” по-французьки, взагалі він дуже гарний, але в тих місцях, де вживаються народні вирази, то дуже смішно виходить в дослівнім перекладі (Леся Українка);

По правді скажу: не подобались мені всі ті [вірші], де уживаються нові слова, виковані з чужих мов (Панас Мирний).

2. Пас. до ужива́ти.

Вздовж стін [світлиці] стоять широкі ослони, застелені різнобарвними, дуже красними килимцями місцевого виробу (властиво, плахти, котрі уживаються жінками як спідниці) (М. Коцюбинський).

УЖИВА́ТИСЯ² (ВЖИВА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УЖИ́ТИСЯ (ВЖИ́ТИСЯ), уживу́ся, уживе́шся, док.

1. з ким. Живучи, працюючи, перебуваючи певний час разом, звикати один до одного; зживатися з ким-небудь або між собою, налагоджувати мирне життя.

– Чула я, що й по три невістки з дітворою вкупі вживались (Ганна Барвінок);

Ніхто не вірив, що Груня вживеться з свекрухою (К. Гордієнко);

На велику досаду цариці і панства – Сковорода не міг ужитися з ними (П. Тичина);

Минулого року вона вийшла заміж. Та з чоловіком не вжилася (П. Автомонов);

// без дод. Співіснувати (про тварин, рослини і т. ін.).

В [Біловезькій] Пущі уживається 856 видів деревних, чагарникових і трав'яних рослин (з наук.-попул. літ.).

2. де, у що. Звикати до життя на новому місці, в нових умовах; пристосовуватися.

Незважаючи на якусь невидиму стіну, що виникала між ним і мешканцями Дорнау, капітан звикав до цього міста, вживався в нього (В. Собко);

Вона відразу вжилася в гірську атмосферу і ввела в неї дітей (Г. Хоткевич);

– Сумуєш, господине? – питає циганка і сідає біля її ніг. – Важко ужитися орлиці в неволі (З. Тулуб);

Вона подумала, чи не з ледарів хлопець, що, не ужившись на одній роботі, шукає іншої, легшої, як то часом здається збоку (Г. Коцюба).

3. перен. Існувати поруч, не виключаючи одне одного, взаємодіяти з чим-небудь або між собою.

Сплуталися нові церковні закони з звичаями старими, одні одних доповнювали і уживалися поруч (А. Хижняк);

В кремезному, дужому і загартованому тілі матроса уживалась мужня душа і ніжне серце (Ю. Смолич);

Оспівана в піснях гордість [циганів] якось неймовірно уживається з постійним приниженням (Д. Ткач);

– Сього вечора я допевнилась, що концерти і сповнення обов'язку не можуть разом ужитись (Леся Українка).