ужинок
УЖИ́НОК (ВЖИ́НОК), нку, ч.
1. Загальна кількість зжатого на ниві хліба.
Звозили снопи, сіно, славний ужинок цього літа взяли люди з панського поля! (К. Гордієнко);
Ні вжинку – бодай півснопа (П. Воронько);
* Образно. Високий татарин, здоровий, як бик, витріщив очі й поводив ними навколо, немов збирав по обличчях ужинок гніву (М. Коцюбинський).
2. перен. Досягнення в якій-небудь галузі.
Творче літо Рильського було багате на поетичні ужинки (з наук. літ.);
Десять прем'єр на рік – такий творчий ужинок театру трагікомедій (А. Крижанівський);
Вбираючи в себе дорогоцінний ужинок віків, вона [людина] ще з дитинства переймається любов'ю до батьків, свого роду, краю, а відтак і до всієї Батьківщини (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ужинок — ужи́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ужинок — див. хліб Словник синонімів Вусика
- ужинок — Нку, ч. Загальна кількість зжатого на ниві хліба. Не ремствуй, що забідний був ужинок. Зате тяжкий. Як коливо — тяжкий. (ЧТ:61). Словник поетичної мови Василя Стуса
- ужинок — -нку, ч. Загальна кількість зжатого на ниві хліба. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ужинок — Ужи́нок, -нку; ужи́нки, -нків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ужинок — УЖИ́НОК, нку, ч. Загальна кількість зжатого на ниві хліба. Звозили снопи, сіно, славний ужинок цього літа взяли люди з панського поля! (Горд., Чужу ниву.., 1947, 298); *Образно. Словник української мови в 11 томах
- ужинок — Ужинок, -нку м. 1) Количество сжатаго на нивѣ хлѣба. 2) Часть нивы, сжатая хозяиномъ сосѣдней нивы. Словник української мови Грінченка