1. Словник української мови у 20 томах

узаміт

УЗАМІ́Т, у, ч.

Силует, обриси.

Коли входили в сутінь придорожних верб, повернулись і бачили один одномасний узаміт міста (М. Хвильовий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. узаміт — присл., діал. Поспіль, без винятку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. узаміт — Узаміт нар. Сплошь, безъ исключенія. Вепським всіх взаміт частує. Мкр. Н. 31. см. замет. Словник української мови Грінченка