узаміт
узамі́т
присл., діал.
Поспіль, без винятку.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- узаміт — УЗАМІ́Т, у, ч. Силует, обриси. Коли входили в сутінь придорожних верб, повернулись і бачили один одномасний узаміт міста (М. Хвильовий). Словник української мови у 20 томах
- узаміт — Узаміт нар. Сплошь, безъ исключенія. Вепським всіх взаміт частує. Мкр. Н. 31. см. замет. Словник української мови Грінченка