узбеки
УЗБЕ́КИ, ів, мн. (одн. узбе́к, а, ч.; узбе́чка, и, ж.).
Народ, що становить основне населення Узбекистану.
– В кожному селі полтавські матері переховують як не одного, то кілька оточенців – і росіян, і білорусів, і узбеків, і грузинів!.. (О. Гончар);
Середня Азія населена в основному тюркськими та іранськими народами. До тюрків належить давнє осіле населення – узбеки (з навч. літ.);
Узбечку купували і продавали, як річ. До весілля вона не бачила навіть обличчя свого майбутнього чоловіка (з публіц. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- узбеки — -ів, мн. (одн. узбек, -а, ч.; узбечка, -и, ж.). Народ, що становить основне населення Узбекистану. Великий тлумачний словник сучасної мови
- узбеки — УЗБЕ́КИ, ів, мн. (одн. узбе́к, а, ч.; узбе́чка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Узбекистану, Узбецької РСР. Середня Азія населена в основному тюркськими та іранськими народами. До тюрків належить давнє осіле населення — узбеки (Ек. геогр. Словник української мови в 11 томах