1. Великий тлумачний словник сучасної мови

узбеки

узбе́ки

-ів, мн. (одн. узбек, -а, ч.; узбечка, -и, ж.).

Народ, що становить основне населення Узбекистану.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. узбеки — УЗБЕ́КИ, ів, мн. (одн. узбе́к, а, ч.; узбе́чка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Узбекистану. – В кожному селі полтавські матері переховують як не одного, то кілька оточенців – і росіян, і білорусів, і узбеків, і грузинів!.. (О. Словник української мови у 20 томах
  2. узбеки — УЗБЕ́КИ, ів, мн. (одн. узбе́к, а, ч.; узбе́чка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Узбекистану, Узбецької РСР. Середня Азія населена в основному тюркськими та іранськими народами. До тюрків належить давнє осіле населення — узбеки (Ек. геогр. Словник української мови в 11 томах