1. Словник української мови у 20 томах

узбережний

УЗБЕРЕ́ЖНИЙ, а, е.

Прикм. до узбере́жжя.

Узбережна зона моря;

// Розміщений біля берега, на березі.

Над плином алей узбережних, В нурті біля Красних воріт, Уступи домів біловежних Підносились плавно в зеніт (М. Бажан);

Всі узбережні села вийшли в цю ніч на Сиваш на роботи (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. узбережний — узбере́жний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. узбережний — [узбеирежнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. узбережний — -а, -е. Прикм. до узбережжя. Узбережна зона моря. || Розміщений біля берега, на березі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. узбережний — ПРИБЕРЕ́ЖНИЙ (який міститься, розташовується, живе тощо на березі, вздовж берега), БЕРЕГОВИ́Й, ПОБЕРЕ́ЖНИЙ, УЗБЕРЕЖНИЙ, НА́БЕРЕЖНИЙ. Розрідженими ланцюжками вибігають з прибережних зарослів на дніпровський лід червоні бійці (О. Словник синонімів української мови
  5. узбережний — УЗБЕРЕ́ЖНИЙ, а, е. Прикм. до узбере́жжя. Узбережна зона моря; // Розміщений біля берега, на березі. Над плином алей узбережних, В нурті біля Красних воріт, Уступи домів біловежних Підносились плавна в зеніт (Бажан, Роки, 1957, 261)... Словник української мови в 11 томах