узбережний
узбере́жний
-а, -е.
Прикм. до узбережжя. Узбережна зона моря.
|| Розміщений біля берега, на березі.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- узбережний — узбере́жний прикметник Орфографічний словник української мови
- узбережний — [узбеирежнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- узбережний — УЗБЕРЕ́ЖНИЙ, а, е. Прикм. до узбере́жжя. Узбережна зона моря; // Розміщений біля берега, на березі. Над плином алей узбережних, В нурті біля Красних воріт, Уступи домів біловежних Підносились плавно в зеніт (М. Бажан); Всі узбережні села вийшли в цю ніч на Сиваш на роботи (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- узбережний — ПРИБЕРЕ́ЖНИЙ (який міститься, розташовується, живе тощо на березі, вздовж берега), БЕРЕГОВИ́Й, ПОБЕРЕ́ЖНИЙ, УЗБЕРЕЖНИЙ, НА́БЕРЕЖНИЙ. Розрідженими ланцюжками вибігають з прибережних зарослів на дніпровський лід червоні бійці (О. Словник синонімів української мови
- узбережний — УЗБЕРЕ́ЖНИЙ, а, е. Прикм. до узбере́жжя. Узбережна зона моря; // Розміщений біля берега, на березі. Над плином алей узбережних, В нурті біля Красних воріт, Уступи домів біловежних Підносились плавна в зеніт (Бажан, Роки, 1957, 261)... Словник української мови в 11 томах