узгір'я

УЗГІ́Р'Я (ВЗГІ́Р'Я), я, с.

1. Невисока гора, невелика височина тощо.

Скоро виїхали [козаки] з гаю, зараз загледіли на узгір'ї наших рубак (П. Куліш);

Ген-ген здіймалися зелені узгір'я, освітлені сонцем, ніби казкові собори (І. Цюпа);

На взгір'ї видно було Богуслав, засипаний золотим тихим світом сонця (І. Нечуй-Левицький);

Здалека над могилою новою, Що Канівське узгір'я засмутила, Полянською схилюся головою: Преславна будь, Тарасова могило! (М. Зеров).

2. Схил гори, височини тощо.

Над ставом по взгір'ю – темний сад (А. Головко);

В війні за правду ти гримиш, як грім, В труді шумиш, як по узгір'ях води, – І всесвіт весь у подиві палкім Тебе навік прославив, наш народе! (М. Рильський);

Дощ ішов безперестанку; хмари запнули вершину Казбеку, сповзали на узгір'я (Л. Дмитерко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. узгір'я — узгі́р'я іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. узгір'я — див. УЗВИШШЯ; (гори) СХИЛ, узбіччя; поет. сугір'я. Словник синонімів Караванського
  3. узгір'я — див. висота; горб Словник синонімів Вусика
  4. узгір'я — (взгір'я), -я, с. 1》 Невисока гора, невелика височина тощо. 2》 Схил гори, височини тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. узгір'я — ВИСОТА́ (частина земної поверхні, вища від навколишнього простору), ВИСОЧИНА́, УЗВИ́ШШЯ рідко; УЗГІ́Р'Я (ВЗГІ́Р'Я) (невелика височина). Ходи сполучення пролягали вздовж висоти в обидва боки (В. Кучер); — Пам'ятаю вашу чітку атаку на височину Н. (Ю. Словник синонімів української мови
  6. узгір'я — Узгір'я, -р'я с. Склонъ горы. Криниця під узгір'єм. Г. Барв. 152. Нехай в його суд по горах, по узгір'ях правда сяє. К. Псал. 163. Словник української мови Грінченка