узгір'я

ВИСОТА́ (частина земної поверхні, вища від навколишнього простору), ВИСОЧИНА́, УЗВИ́ШШЯ рідко; УЗГІ́Р'Я (ВЗГІ́Р'Я) (невелика височина). Ходи сполучення пролягали вздовж висоти в обидва боки (В. Кучер); — Пам'ятаю вашу чітку атаку на височину Н. (Ю. Яновський); Всміхається з узвишшя дітям Кобзар, мов світоч, над Дніпром (М. Терещенко); Узгір'я.. темно-синьою хмарою спускалося в море (Леся Українка); На взгір'ї.. вітряки крилами розмахують (А. Головко).

ГОРА́ (значне підвищення над навколишньою місцевістю), БЕ́СКИ́Д (БЕ́СКЕ́Д) (БЕ́СКЕ́Т) діал.; КИЧЕ́РА діал. (вкрита лісом, крім вершини); СКЕ́ЛЯ, СКЕЛИ́НА рідше (зі стрімкими схилами та гострими виступами); УЗГІ́Р'Я (ВЗГІ́Р'Я) (ЗГІ́Р'Я) (невисока). Ближні гори зеленіють, А за ними — сині, А найдальші ледве мріють Снігом на вершині (М. Нагнибіда); Мов невидимая рука тут положила Границею отсії дві гори, Що високо до неба поздіймались, Один зелений бескид, другий — темний (Леся Українка); На крайньому бескеді стояло кілька смерек (Ю. Смолич); Мирно тим часом пливли кораблі по широкому полю.. І наближались уже до бескетів Сірен, до тих білих Скель лиховісних, засіяних густо кістьми мореходців (М. Зеров); Сонце поволі сховалося за кичеру (Є. Куртяк); Туман химерно окрива Серпанком чорним гори.. А скільки раз з оцих скелин, Освячених навіки, Героїв зборотих на згин Провадив меч владики (П. Грабовський); Ген-ген здіймалися зелені узгір'я, освітлені сонцем, ніби казкові собори (І. Цюпа); Перед нами на тому боці Росі вислалося на згір'ї.. село (С. Васильченко).

СХИЛ (похила, спадиста поверхня чого-небудь), УКІ́С (ВКІС), СПАД, У́ХИЛ, УЗБІ́ЧЧЯ, ОБОЧИНА, РОЗКА́Т рідше, ПОКА́Т (ПОКІ́Т) рідше, ЗБІЧ діал., ЗБІ́ЧЧЯ діал., СПО́ХІВ діал.; УЗГІ́Р'Я (ВЗГІ́Р'Я), ВІ́ДКИД діал. (схил гори, височина); ПІДГІ́Р'Я, ПІДГІ́РОК (нижній схил гори). Праворуч на схилі гори стояв віковий ліс (І. Муратов); Це вже не було міжгір'я, а неглибока долина з положистими схилами (З. Тулуб); Вони вже підбігали до ровів і по розвалених та підбитих ядрами і картечами укосах легко здирались нагору (М. Старицький); Дах робиться з двох ухилів (з підручника); Скрізь по обидва боки Раставиці на покаті стеляться чудові городи (І. Нечуй-Левицький); На горі стоять будівлі, ..А до них поміж дубами В'ються збочами стежки (І. Вирган); Він пильнував Ділу, .. того великого лісу, що криє північні спохови Карпат (І. Франко); До Дніпра узгір'ями крутими йде три дівчини (Л. Дмитерко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. узгір'я — узгі́р'я іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. узгір'я — див. УЗВИШШЯ; (гори) СХИЛ, узбіччя; поет. сугір'я. Словник синонімів Караванського
  3. узгір'я — див. висота; горб Словник синонімів Вусика
  4. узгір'я — УЗГІ́Р'Я (ВЗГІ́Р'Я), я, с. 1. Невисока гора, невелика височина тощо. Скоро виїхали [козаки] з гаю, зараз загледіли на узгір'ї наших рубак (П. Куліш); Ген-ген здіймалися зелені узгір'я, освітлені сонцем, ніби казкові собори (І. Словник української мови у 20 томах
  5. узгір'я — (взгір'я), -я, с. 1》 Невисока гора, невелика височина тощо. 2》 Схил гори, височини тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. узгір'я — Узгір'я, -р'я с. Склонъ горы. Криниця під узгір'єм. Г. Барв. 152. Нехай в його суд по горах, по узгір'ях правда сяє. К. Псал. 163. Словник української мови Грінченка