1. Словник синонімів української мови

узда

ВУЗДЕ́ЧКА (частина збруї коня — ремені з вудилами, що надіваються на голову), ГНУЗДЕ́ЧКА, ВУЗДА́ рідше, ГНУЗДА́ рідко, УЗДА́ рідше, УЗДЕ́ЧКА рідше, КАНТА́Р діал., КАНТА́РКА (КАНТА́РОК) діал. Струнко тримався (козак) на гнідому коневі з оздобленою сріблом вуздечкою (С. Добровольський); Він вів троє коней напувати, а вузди від всіх трьох намотав на руку (Г. Хоткевич); Кінь дзвенить уздою золотою (М. Рильський); Яків торкнув уздечкою і кінь поніс його в село (М. Стельмах); Підводились коні, бряжчали ланцюгами кантарок, почувши світанкову метушню конюхів (В. Кучер).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. узда — узда́ іменник жіночого роду вуздечка * Але: дві, три, чотири узди́ рідко Орфографічний словник української мови
  2. узда — [узда] узди, д. і м. уз'д'і Орфоепічний словник української мови
  3. узда — див. уздечка, трензель, удила Словник чужослів Павло Штепа
  4. узда — УЗДА́, и́, ж., рідко. Те саме, що вузде́чка. Не раз безсонному здається Серед тяжких душевних мук, Що підо мною кінь несеться, Й узда висковзується з рук (І. Словник української мови у 20 томах
  5. узда — -и, ж., рідко. Те саме, що вуздечка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. узда — УЗДА́, и́, ж., рідко. Те саме, що вузде́чка. Не раз безсонному здається Серед тяжких душевних мук, Що підо мною кінь несеться, Й узда висковзується з рук (Фр. Словник української мови в 11 томах
  7. узда — Узда, -ди ж. = вузда. Пропав кінь і узду кинь. Ном. № 9823. Словник української мови Грінченка