1. Словник української мови у 20 томах

уздень

УЗДЕ́НЬ, я, ч., іст.

Феодал на Північному Кавказі.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уздень — -я, ч. Вільний селянин-общинник на Північному Кавказі; з 16 ст. – служилий феодал. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. уздень — узде́нь (тюрк., букв. – вільний, шляхетний) 1. Незакріпачений селянин-общинник у феодальному Дагестані. 2. Одна з категорій феодалів у Кабарді й Адигеї. Словник іншомовних слів Мельничука