уздень
узде́нь
-я, ч.
Вільний селянин-общинник на Північному Кавказі; з 16 ст. – служилий феодал.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
узде́нь
-я, ч.
Вільний селянин-общинник на Північному Кавказі; з 16 ст. – служилий феодал.