узуфрукт
УЗУФРУ́КТ, у, ч., юр.
Право довічного користування чужою власністю і доходами від неї за умови збереження її цілісності та господарського призначення.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- узуфрукт — -а, ч. У Стародавньому Римі – один з особистих сервітутів, що полягає в праві особи користуватися чужою власністю. Великий тлумачний словник сучасної мови
- узуфрукт — узуфру́кт (лат. usus-fructus – користування, здобування прибутків) один з особистих сервітутів, що полягає в праві особи користуватися чужою власністю і одержувати від неї прибутки. Словник іншомовних слів Мельничука