узуфрукт

узуфру́кт

-а, ч.

У Стародавньому Римі – один з особистих сервітутів, що полягає в праві особи користуватися чужою власністю.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. узуфрукт — УЗУФРУ́КТ, у, ч., юр. Право довічного користування чужою власністю і доходами від неї за умови збереження її цілісності та господарського призначення. Словник української мови у 20 томах
  2. узуфрукт — узуфру́кт (лат. usus-fructus – користування, здобування прибутків) один з особистих сервітутів, що полягає в праві особи користуватися чужою власністю і одержувати від неї прибутки. Словник іншомовних слів Мельничука