узяток
УЗЯ́ТОК (ВЗЯ́ТОК), тку, ч., с. г.
Здобич, яку беруть бджоли з квіток медоносних рослин.
Цілий день клопочуть бджоли, з лип узяток беручи (Н. Забіла);
– Коли бджола де-небудь візьме гарний взяток, то прилетить у вулик і неодмінно вкаже те місце іншим (Є. Гуцало);
// Кількість меду, зібраного в пасіці або в окремому вулику за певний проміжок часу.
– Тепер у мене в пасіці рай... Бджоли гудуть... Узяток добрий... Пахне... (М. Коцюбинський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- узяток — узя́ток іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- узяток — (взяток), -тку, ч., с. г. Здобич, яку беруть бджоли з квіток медоносних рослин. || Кількість меду, зібраного в пасіці або в окремому вулику за певний проміжок часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- узяток — Узя́ток, -тку; узя́тки, -тків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- узяток — УЗЯ́ТОК (ВЗЯ́ТОК), тку, ч., с. г. Здобич, яку беруть бджоли з квіток медоносних рослин. Цілий день клопочуть бджоли, з лип узяток беручи (Забіла, У.. Словник української мови в 11 томах
- узяток — Узяток, -тку м. 1) Пожива, добыча. Де попам, або музикам не було взятку. Мкр. Н. 33. 2) Сборъ меда и воску у пчелъ. Вже гречки цвітуть — буде добрий взяток. Подол. г. Словник української мови Грінченка