указування
УКА́ЗУВАННЯ (ВКА́ЗУВАННЯ), я, с.
Дія за знач. ука́зувати.
Демон зла, бог смерті Мара пробував залякати “Просвітленого” страшними бурями. Щоб спокусити його радощами життя і змусити відмовитись від вказування людям шляху, порятунку, він посилав до нього своїх гарних дочок (з легенди);
Оскільки центральна програма цільового руху включає в себе складову, спрямовану на компенсацію ваги руки, точність указування положення цілі .. у темряві залежить від орієнтації руки, що рухається, відносно вертикалі (із журн.);
Наше міжлюдське спілкування постійно, раз по раз передбачає насамперед відповідне звертання або вказування на ту чи іншу особу. Без цього мова недостатня, непереконлива (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- указування — ука́зування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- указування — (вказування), -я, с. Дія за знач. указувати (вказувати). Великий тлумачний словник сучасної мови
- указування — Указування, -ня с. Указываніе. Словник української мови Грінченка