1. Словник української мови у 20 томах

уквітчувати

УКВІ́ТЧУВАТИ (ВКВІ́ТЧУВАТИ), ую, уєш, недок., УКВІТЧА́ТИ (ВКВІТЧА́ТИ), а́ю, а́єш, док., кого, що.

1. Убирати, прикрашати квітками, зіллям, зеленню.

А пани все по покоях ходять. Молода у кожний куток зазирає, що й як. Забачила зіллячко за образами: – Що це таке? – Се баба божничок уквітчала (Марко Вовчок);

І кожну картку уквітчала Фрося Із чорнобривців сплетеним вінком (М. Бажан);

Стіни [у класі] прикрасили відібраними Орисею картинами, уквітчали їх ялинковим віттям (Л. Юхвід);

* Образно. Встала й весна, чорну землю Сонну розбудила, Уквічала [уквітчала] її рястом, Барвінком укрила (Т. Шевченко);

// Взагалі прикрашати чим-небудь.

Коня залізного вквітчали ми у червонії стрічки... (В. Сосюра);

[Палагда:] Червоною китайкою хати люди уквітчали (Ю. Мокрієв).

2. Бути прикрасою чому-небудь (про рослини).

Повз гірлянди зелені, що уквітчували вхід, проходили купками й поодинці в довгих свитках, кожушках, куртках делегати [з'їзду] (Олесь Досвітній);

Життя – живим побідний сурмить збір, Могили мертвих вквітчує барвінок (І. Нехода);

Кипарис уквітчала гірляндами Чайная рожа (А. Кримський);

Тече, мов голуба ріка, Що лілії вквітчали, Шевченка слово і Франка До Коласа й Купали (М. Рильський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уквітчувати — укві́тчувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. уквітчувати — див. КВІТЧАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. уквітчувати — (вквітчувати), -ую, -уєш, недок., уквітчати (вквітчати), -аю, -аєш, док., перех. 1》 Убирати, прикрашати квітками, зіллям, зеленню. || Взагалі прикрашати чим-небудь. 2》 Бути прикрасою чому-небудь (про рослини). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. уквітчувати — ЗАКВІ́ТЧУВАТИ (прикрашати квітами, зіллям), КВІТЧА́ТИ, УКВІ́ТЧУВАТИ, ЗАМА́ЮВАТИ, МА́ЇТИ діал.; ЗАКОСИ́ЧУВАТИ, ЗАТИКА́ТИ заст. (волосся або головний убір); УВІ́НЧУВАТИ, ВІНЧА́ТИ поет. (вінком). — Док. Словник синонімів української мови
  5. уквітчувати — Укві́тчувати, -тчую, -тчуєш; уквітча́ти, -ча́ю, -ча́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. уквітчувати — УКВІ́ТЧУВАТИ (ВКВІ́ТЧУВАТИ), ую, уєш, недок., УКВІТЧА́ТИ (ВКВІТЧА́ТИ), а́ю, а́єш, док., перех. 1. Убирати, прикрашати квітками, зіллям, зеленню. А пани все по покоях ходять. Молода у кожний куток зазирає, що й як. Словник української мови в 11 томах
  7. уквітчувати — Уквітчувати, -чую, -єш сов. в. уквітчати, -чаю, -єш, гл. Убирать, убрать цвѣтами. Уквітчала її (землю) рястом, барвінком покрила. Шевч. 195. Словник української мови Грінченка