1. Словник української мови у 20 томах

уквітчуватися

УКВІ́ТЧУВАТИСЯ (ВКВІ́ТЧУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., УКВІТЧА́ТИСЯ (ВКВІТЧА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, док.

Убиратися, прикрашатися квітками, зіллям, зеленню.

То заплете [панночка] коси, то розплітає, то стрічками перев'є, то вквітчається... (Марко Вовчок);

Вона сиділа у хаті і дожидала весни, коли земля уквітчається квітом, а дерева – листом (Панас Мирний);

Весна, гей дівчина-веселиця, цвітом уквітчалась (Марко Черемшина);

Жінки, уквітчавшися хрещатим барвінком, садовили коровая в піч (Ю. Смолич);

* Образно. Великі шиби уквітчалися гольчастою [голчастою] сосниною.., шовковою травою і всякими іншими дивовижними візерунками, що вишив та вимережав славний морозенко (С. Васильченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уквітчуватися — укві́тчуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. уквітчуватися — (вквітчуватися), -уюся, -уєшся, недок., уквітчатися (вквітчатися), -аюся, -аєшся, док. Убиратися, прикрашатися квітками, зіллям, зеленню. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. уквітчуватися — УКВІ́ТЧУВАТИСЯ (ВКВІ́ТЧУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., УКВІТЧА́ТИСЯ (ВКВІТЧА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, док. Убиратися, прикрашатися квітками, зіллям, зеленню. Словник української мови в 11 томах