уклоніння

УКЛОНІ́ННЯ (ВКЛОНІ́ННЯ), я, с.

Дія за знач. вклони́тися.

Відданість у традиційній культурі Китаю ніколи не означала сліпе вклоніння (з публіц. літ.);

Висновки авторів, схильних до вклоніння перед міцною державою і всевладдям політики, нерідко страждають надмірним суб'єктивізмом і політичною запрограмованістю (з наук. літ.);

Великі православні святині ще деякий час перебували в храмі Всіх святих для вклоніння віруючих, потім хресний хід вирушив до Миколаївської єпархії (з рел.-церк. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me