уклоніння
УКЛОНІ́ННЯ (ВКЛОНІ́ННЯ), я, с.
Дія за знач. вклони́тися.
Відданість у традиційній культурі Китаю ніколи не означала сліпе вклоніння (з публіц. літ.);
Висновки авторів, схильних до вклоніння перед міцною державою і всевладдям політики, нерідко страждають надмірним суб'єктивізмом і політичною запрограмованістю (з наук. літ.);
Великі православні святині ще деякий час перебували в храмі Всіх святих для вклоніння віруючих, потім хресний хід вирушив до Миколаївської єпархії (з рел.-церк. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me