1. Словник української мови у 20 томах

український

УКРАЇ́НСЬКИЙ (ВКРАЇ́НСЬКИЙ), а, е.

Прикм. до украї́нці і Україна.

Впливи народної української пісні, Шевченка, Гоголя – це основні, здається, впливи, під якими я сформувався як український письменник (С. Васильченко);

Мати підносила гостям горілку. За добрим українським звичаєм гості відмовлялися, а мати ласкаво припрошувала (О. Довженко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Український — Украї́нський прізвище Орфографічний словник української мови
  2. український — [украйін'с'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  3. український — український: ◊ Український горо́д → город Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. український — (вкраїнський), -а, -е. Прикм. до українці та Україна. Українська мова — державна мова українців; належить до східної підгрупи слов'янської групи індоєвропейської сім'ї. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. український — Украї́нський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. український — УКРАЇ́НСЬКИЙ, а, е. Прикм. до украї́нці і Україна. Впливи народної української пісні, Шевченка, Гоголя — це основні, здається, впливи, під якими я сформувався як український письменник (Вас., IV, 1960, 48); Мати підносила гостям горілку. Словник української мови в 11 томах
  7. український — Український, -а, -е Украинскій. Народ наги український спокон-віку в хліборобстві кохався. К. Хм. 7. Як іде український козак, то й корчму минає. АД. II. 25. Поки Рось зоветься Россю, Дніпро в море ллється, поти серце українське з панським не зживеться. Словник української мови Грінченка