укріплювати

УКРІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і УКРІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., УКРІПИ́ТИ, плю́, пи́ш; мн. укріпля́ть; док., що.

1. Робити міцнішим, надійнішим, таким, що менше піддається руйнівній дії чого-небудь.

Це було те небезпечне місце, про яке колись казав Ігорів батько. Берег тут не раз укріплювали камінням, але він не витримав шаленого натиску бурунів (О. Донченко);

Хлорофіл справляє антимікробну дію, укріплює кровоносні судини (з наук.-попул. літ.);

Укріпити греблю;

// Міцно, надійно прикріплювати до чого-небудь або на чомусь.

Укріпивши знамено на високій вежі, біля нього гордо стояв .. воїн (І. Цюпа);

// перен. Робити постійним, стійким (почуття, переконання і т. ін.).

Він любить Ольгу і всіх сил докладає, щоб зберегти, укріпити .. її любов до себе (П. Колесник);

Страждання українського народу, викликані зрадливою навалою німецьких фашистів, ще більше укріпили у чесних людей почуття патріотизму (П. Панч).

2. Робити здоровішим, сильнішим, витривалішим.

Пожива ростить наше тіло і міць укріпляє (М. Зеров);

[Валентина:] Мамо, ляж .. [Ганна Андріївна:] Справді, мабуть, ляжу. Може, сон укріпить мене (Ю. Мокрієв);

// рідко. Робити стійкішим, твердішим духовно.

– Укріпи мене, господи! щоб я не согрішив перед тобою! (Г. Квітка-Основ'яненко);

Коли кознями темного зла хто-небудь В оманливі сни занурений вже в небезпеці, Знов укріпи його ти, Єдина наша надіє, Знов затули його безпечним покровом Твоїм (І. Драч).

3. Робити міцнішим, більшим, впливовішим.

4. Посилювати оборонну здатність чого-небудь, створювати оборонні споруди в якому-небудь місці, на якійсь території.

Данило укріплював городи, весь час нагадував воєводам про татарську небезпеку (А. Хижняк);

Галицькі та черемиські князі старались коли не зовсім замкнути, то, бодай, укріпити .. входову браму в свої границі (І. Франко);

В Індії ж дальній .. така їх [слонів] невидана сила Водиться скрізь, що з їх білих кісток палісади збивають, Щоб укріпити міста і від ворога їх захистити (М. Зеров).