укріплювати

УКРІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і УКРІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., УКРІПИ́ТИ, плю́, пи́ш; мн. укріпля́ть; док., перех.

1. Робити міцнішим, надійнішим, таким, що менше піддається руйнівній дії чого-небудь.

Це було те небезпечне місце, про яке колись казав Ігорів батько. Берег тут не раз укріплювали камінням, але він не витримав шаленого натиску бурунів (Донч., IV, 1957, 32);

Укріпити греблю;

// Міцно, надійно прикріплювати до чого-небудь або на чомусь.

Укріпивши знамено на високій вежі, біля нього гордо стояв радянський воїн (Цюпа, Назустріч.., 1958, 129);

// перен. Робити постійним, стійким (почуття, переконання і т. ін.).

Він любить Ольгу і всіх сил докладає, щоб зберегти, укріпити.. її любов до себе (Кол., Терен.., 1959, 185);

Страждання українського народу, викликані зрадливою навалою німецьких фашистів, ще більше укріпили у чесних людей почуття патріотизму (Панч, В дорозі, 1959, 248).

2. Робити здоровішим, сильнішим, витривалішим.

Пожива ростить наше тіло і міць укріпляє (Зеров, Вибр., 1966, 149);

[Валентина:] Мамо, ляж.. [Ганна Андріївна:] Справді, мабуть, ляжу. Може, сон укріпить мене (Мокр., П’єси, 1959, 144);

// рідко. Робити стійкішим, твердішим духовно.

— Укріпи мене, господи! щоб я не согрішив перед тобою! (Кв.-Осн., II, 1956, 87).

3. Робити міцнішим, більшим, впливовішим.

Всі народи Союзу РСР прагнуть ще більше укріпити своє братерське єднання (Рад. Укр., 1.I 1954, 2);

Укріплювати сили демократії й соціалізму.

4. Посилювати оборонну здатність чого-небудь, створювати оборонні споруди в якому-небудь місці, на якійсь території.

Данило укріплював городи, весь час нагадував воєводам про татарську небезпеку (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 580);

Галицькі та черемиські князі старались коли не зовсім замкнути, то, бодай, укріпити.. входову браму в свої границі (Фр., VI, 1951, 38);

В Індії ж дальній.. така їх [слонів] невидана сила Водиться скрізь, що з їх білих кісток палісади збивають, Щоб укріпити міста і від ворога їх захистити (Зеров, Вибр., 1966, 174).