1. Словник української мови в 11 томах

укріплювання

УКРІ́ПЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. укрі́плювати.

Ледве звернув [Калинович] з ринку в цю вуличку, з бідою протискуючись через товпу, зайняту будуванням і укріплюванням барикади, як нараз залунав крик із ратуші (Фр., VI, 1951, 156).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. укріплювання — укрі́плювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. укріплювання — УКРІ́ПЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. укрі́плювати. Ледве звернув [Калинович] з ринку в цю вуличку, з бідою протискуючись через товпу, зайняту будуванням і укріплюванням барикади, як нараз залунав крик із ратуші (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. укріплювання — -я, с. Дія за знач. укріплювати. Великий тлумачний словник сучасної мови