1. Словник української мови в 11 томах

укріплення

УКРІ́ПЛЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. укріпи́ти.

Боярин, обдарований такими широкими правами,.. дбав про побільшення й укріплення своєї сили (Фр., VI, 1951, 39);

Плюгавенький обер-лейтенант в своїй хлопській запопадливості вибазікав неабиякої ваги військові таємниці щодо укріплення Дніпра (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 199).

2. Оборонна споруда.

По обидва боки від застави понад річечкою були споруджені непомітні для стороннього ока земляні та залізобетонні укріплення (Збан., Між.. людьми, 1955, 11);

Десь у другій половині дня плацдарм вже не можна було впізнати: дротяні укріплення порвано, поламано, окопи порозвалювано, позиції поруйновано (Гончар, II, 1959, 377);

// Місце, територія з оборонними спорудами.

На початку серпня 1857 р. Шевченко був звільнений з Ново-Петровського укріплення, де він витерпів гірку долю рядового солдата (Рад. літ-во, 3, 1957, 80);

Стотисячна армія Барклая вузенькою річкою вливалася в укріплення (Кочура, Зол. грамота, 1960, 74).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. укріплення — укрі́плення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. укріплення — Оборонна споруда, фортифікація, форт, ФОРТЕЦЯ, БАСТІОН; (на Січі) паланка; п-к УКРІПНИЙ кн., (- споруду) фортифікаційний. Словник синонімів Караванського
  3. укріплення — (військ.), бастіон, башта, бійниця, вал, вежа, кріпость, окоп, редут, січ, твердиня, форт, фортеця, шанець Фразеологічні синоніми: дозірна вежа; оборонна вежа Словник синонімів Вусика
  4. укріплення — [укр’іплеин':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  5. укріплення — див. кріпость Словник чужослів Павло Штепа
  6. укріплення — УКРІ́ПЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. укріпи́ти. Боярин, обдарований такими широкими правами, .. дбав про побільшення й укріплення своєї сили (І. Словник української мови у 20 томах
  7. укріплення — -я, с. 1》 Дія за знач. укріпити. 2》 Оборонна споруда. || Місце, територія з оборонними спорудами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. укріплення — УКРІ́ПЛЕННЯ (оборонна споруда), ФОРТИФІКА́ЦІЯ, ФОРТ, БАСТІО́Н (старовинна бойова споруда на розі фортечного муру); ПАЛА́НКА (невелике укріплення, обнесене частоколом, у Запорізькій Січі). Хмельницький не поспішав штурмувати збаразькі укріплення (Я. Словник синонімів української мови