укріплення

УКРІ́ПЛЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. укріпи́ти.

Боярин, обдарований такими широкими правами, .. дбав про побільшення й укріплення своєї сили (І. Франко);

Плюгавенький обер-лейтенант в своїй хлопській запопадливості вибазікав неабиякої ваги військові таємниці щодо укріплення Дніпра (Ю. Бедзик);

Багато робиться щодо регулювання русел та укріплення берегів рік і річок Бойківщини (з наук. літ.).

2. Оборонна споруда.

По обидва боки від застави понад річечкою були споруджені непомітні для стороннього ока земляні та залізобетонні укріплення (Ю. Збанацький);

Десь у другій половині дня плацдарм вже не можна було впізнати: дротяні укріплення порвано, поламано, окопи порозвалювано, позиції поруйновано (О. Гончар);

Ми втекли з Ворошиловграда. Залишили великі й дорогі укріплення, .. запаси харчів, і майна, і надій (О. Довженко);

// Місце, територія з оборонними спорудами.

На початку серпня 1857 р. Шевченко був звільнений з Ново-Петровського укріплення, де він витерпів гірку долю рядового солдата (з наук. літ.);

Стотисячна армія Барклая вузенькою річкою вливалася в укріплення (П. Кочура).

3. техн. Споруди, призначені для закріплення, зміцнення, посилення чого-небудь.

Передмостове укріплення;

Довгочасне укріплення.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. укріплення — укрі́плення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. укріплення — Оборонна споруда, фортифікація, форт, ФОРТЕЦЯ, БАСТІОН; (на Січі) паланка; п-к УКРІПНИЙ кн., (- споруду) фортифікаційний. Словник синонімів Караванського
  3. укріплення — (військ.), бастіон, башта, бійниця, вал, вежа, кріпость, окоп, редут, січ, твердиня, форт, фортеця, шанець Фразеологічні синоніми: дозірна вежа; оборонна вежа Словник синонімів Вусика
  4. укріплення — [укр’іплеин':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  5. укріплення — див. кріпость Словник чужослів Павло Штепа
  6. укріплення — -я, с. 1》 Дія за знач. укріпити. 2》 Оборонна споруда. || Місце, територія з оборонними спорудами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. укріплення — УКРІ́ПЛЕННЯ (оборонна споруда), ФОРТИФІКА́ЦІЯ, ФОРТ, БАСТІО́Н (старовинна бойова споруда на розі фортечного муру); ПАЛА́НКА (невелике укріплення, обнесене частоколом, у Запорізькій Січі). Хмельницький не поспішав штурмувати збаразькі укріплення (Я. Словник синонімів української мови
  8. укріплення — УКРІ́ПЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. укріпи́ти. Боярин, обдарований такими широкими правами,.. дбав про побільшення й укріплення своєї сили (Фр. Словник української мови в 11 томах