1. Словник синонімів української мови

укріплення

УКРІ́ПЛЕННЯ (оборонна споруда), ФОРТИФІКА́ЦІЯ, ФОРТ, БАСТІО́Н (старовинна бойова споруда на розі фортечного муру); ПАЛА́НКА (невелике укріплення, обнесене частоколом, у Запорізькій Січі). Хмельницький не поспішав штурмувати збаразькі укріплення (Я. Качура); Протягом віків цей зразок середньовічної фортифікації (Мукачівський замок).. відігравав визначну роль в обороні Закарпаття від половців та монголо-татарських орд (з журналу); Форт.. стоїть на сторожі При виході в море сто літ (М. Нагнибіда); Фортеця була обнесена валами сажнів десять заввишки, з бастіонами на чотирьох рогах і з глибоким ровом довкола (П. Панч). — Пор. форте́ця.

ФОРТЕ́ЦЯ, ЦИТАДЕ́ЛЬ, ТВЕРДИ́НЯ перев. уроч., ТВЕ́РДЖА заст., КРІ́ПОСТЬ заст. Каффа поділяється на три частини: фортецю, або цитадель, місто й передмістя (З. Тулуб); Військо замкнулось в твердині й од самого ранку цілий день оборонялося з-за валів та барканів од нападу козаків (І. Нечуй-Левицький); На високій скелі лівого побережжя притулилось містечко Буша з тверджею-замком, що панував над околицею (М. Старицький); Троянці в кріпості сидять, Забилися, мов миші в нору (І. Котляревський). — Пор. укрі́плення.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. укріплення — укрі́плення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. укріплення — Оборонна споруда, фортифікація, форт, ФОРТЕЦЯ, БАСТІОН; (на Січі) паланка; п-к УКРІПНИЙ кн., (- споруду) фортифікаційний. Словник синонімів Караванського
  3. укріплення — (військ.), бастіон, башта, бійниця, вал, вежа, кріпость, окоп, редут, січ, твердиня, форт, фортеця, шанець Фразеологічні синоніми: дозірна вежа; оборонна вежа Словник синонімів Вусика
  4. укріплення — [укр’іплеин':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  5. укріплення — див. кріпость Словник чужослів Павло Штепа
  6. укріплення — УКРІ́ПЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. укріпи́ти. Боярин, обдарований такими широкими правами, .. дбав про побільшення й укріплення своєї сили (І. Словник української мови у 20 томах
  7. укріплення — -я, с. 1》 Дія за знач. укріпити. 2》 Оборонна споруда. || Місце, територія з оборонними спорудами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. укріплення — УКРІ́ПЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. укріпи́ти. Боярин, обдарований такими широкими правами,.. дбав про побільшення й укріплення своєї сили (Фр. Словник української мови в 11 томах